Підсумки вступної кампанії 2017 року: збої електронної системи і незрозумілі коефіцієнти

Вступна кампанія 2017 році підійшла до кінця. 1 серпня були оприлюднені списки надійшли абітурієнтів, які пішли на бюджет . Цього року вступна кампанія видалася особливою. Наприклад, було вирішено повністю перейти на електронну подачу документів, були додані нові коефіцієнти і вступили в силу нові привілеї для студентів з окупованих територій. На жаль, як часто буває в Україні, систему подачі заявок перед запуском так і не довели до розуму.

Помилки системи

Цього року майбутні студенти повинні були подавати заяви до вузів виключно в електронній формі. Всі необхідні документи подавалися через особистий електронний кабінет на сайті http://ez.osvitavsim.org.ua.

Але, як і в попередні роки, електронна система не виправдала очікувань. Єдина державна електронна база з питань освіти була створена щоб розвантажити приймальні комісії в навчальних закладах і спростити процес подачі документів, але не склалося.

У перший же день роботи система «лягла» і не працювала кілька днів. Надалі електронна подача документів супроводжувалася постійними збоями. Абітурієнти постійно скаржилися, що сайт погано працює, довго грузиться або взагалі не відкривається. В один день з єдиної електронної бази даних, куди абітурієнти завантажували свої заявки, зникли приблизно 40 тис. заяв. Таким чином, вони стали заручниками ситуації, так як повторно не могли зареєструватися та подати свої документи до обраних ВНЗ.

Однією з основних причин «провалу» роботи електронної системи, можна сміливо назвати неякісне програмне забезпечення, з чим погоджуються і в Міносвіті.

ЄДЕБПО існує з 2010-2011 року, але в кінці минулого року було прийнято рішення «оновити» її. Був оголошений тендер, який виграв Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій (далі ПрАТ «НДІ ПІТ») в кінці 2016 року.

Згідно даних, розміщених в електронній системі «Прозорро», на розробку проекту у переможців тендеру пішло лише 11 днів. За цей час було витрачено 9 млн грн бюджетних коштів.

Відповідно до прес-релізу організації, за цей короткий час їм вдалося повністю перевстановити програмне забезпечення, вдосконалити і протестувати роботу системи.

За словами глави департаменту вищої освіти МОН Олега Шарова, в попередні роки Єдина державна електронна база працювала зі старим програмним забезпеченням, яке належало приватним особам, які не контролювалося державою. В результаті, кожен крок потрібно було узгоджувати.

«В минулому році було прийнято рішення, що ця система повинна бути в держвласності і доопрацьовуватися відповідно до потреб держави. Тому ми оголосили тендерні торги, але з часом зрозуміли, що запустили цей конкурс занадто пізно. Часу для нормальної промислово-дослідної експлуатації не вистачило «, — пояснив Олег Шаров.

Єгор Стадний, аналітик центру CEDOS, підтримує ідею впровадження ЄДЕБПО, однак, критикує технічну реалізацію задумки. «У мене дуже багато питань до проведення тендеру. Дивлячись на умови конкурсу, можна зробити висновок, що для того, щоб його виграти, досить дружити з правильними людьми». Оскільки конкурс оголосили занадто пізно, далеко не всі компанії змогли взяти в ньому участь. Крім того, глава ПрАТ «НДІ ПІТ» є радником міністра Лілії Гриневич, що також викликає багато запитань.

Другою проблемою в роботі системи називають велике навантаження на сайт під час реєстрації абітурієнтів.

«Були спроби нормалізувати систему в ході вступної кампанії. Основна проблема — її неготовність. Якби міністерство відклало початок вступної кампанії на кілька днів і використовувало їх для доопрацювання програмного забезпечення, то багатьох проблем вдалося б уникнути», — зазначає координатор освітньої мережі «ОПОРА» Наталія Радиш.

Нові правила: введення коефіцієнтів і привілеїв

У порівнянні з 2016 роком дещо змінилися умови подачі документів. Зокрема, абітурієнти могли подати лише 9 заяв на 4 спеціальності. У минулому році можна було подати 15 заяв на ті ж 4 спеціальності.

Міністерство також ввело систему пріоритетів, де 1 означала найвищий, а 9 — найнижчий бал переваг. Зарахування на бюджет починалося з університету з найвищим пріоритетом. Якщо балів не вистачало — абітурієнт вступав до вузу з більш низьким пріоритетом.

Конкурсний бал, на підставі якого зараховували абітурієнтів на бюджет, мав кілька складових: бал сертифіката ЗНО, середній бал атестата, бал за конкурс творчих або фізичних здібностей.

Також в цьому році вперше впровадили систему коефіцієнтів, які могли підвищити шанси на вступ. Це регіональний, галузевий та сільський коефіцієнт.

«ЗНО було введено для того, що б на незалежному і рівному рівні оцінити знання всіх випускників, а з цими коефіцієнтами фінальний бал ставиться під знак питання», — резонно зазначає Наталія Радиш.

«Всі ці коефіцієнти, по суті, новий вид пільг, який несе величезні загрози. Ми можемо безпідставно викривити траєкторію і конкуренцію між ними», — вважає Єгор Стадний.

Наталія Радиш відзначає вкрай погану комунікацію з абітурієнтами з боку міністерства.

«Абітурієнти не до кінця зрозуміли, як користуватися системою. Як результат, привласнювали собі коефіцієнти і додаткові бали. Це призвело до недостовірності даних. Про такі речі треба було інформувати з самого початку, тому що школярі діяли інтуїтивно, а не за правилами ЕГЕБО. Недолік інформації привів до паніки серед школярів «, — додала вона.

Як нараховувалися коефіцієнти?

Сільський коефіцієнт. Фінальний бал абітурієнтів із сільських шкіл множився на 1,02. Якщо школяр навчався в міській школі, то його конкурсний бал множився на коефіцієнт 1.

Міністерство зафіксувало сотні випадків, коли приймальна комісія необгрунтовано привласнювала абітурієнту «сільський коефіцієнт». Ряду школярів з міст Києва, Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Чернігова був нарахований сільський коефіцієнт, незважаючи на те, що вони вчилися в великих містах.

«Це хороша ініціатива, але її потрібно допрацьовувати. Найбільше запитань виникло з тим, як і кому нараховувалися додаткові бали. До нас зверталися абітурієнти, які не розуміли, чому так відбувається і чи є у них право на додаткові бали», — говорить Наталія Радиш.

Галузевий коефіцієнт. Міністерством було прийнято рішення ввести галузевої коефіцієнт, який покликаний мотивувати абітурієнтів вступати на непопулярні інженерні та природничі спеціальності. Список цих спеціальностей був на сайті міністерства.

Регіональний коефіцієнт був введений для того, щоб майбутнє студенти розглядали навчальні заклади не тільки в містах-мільйонниках, але і регіональних вузах поблизу від будинку. Наприклад, регіональний коефіцієнт для київських вузів — 1. Для Львова, Дніпра, Одеси і Харкова — 1,01. Для вузів Донецької і Луганської області — 1,03. Для інших українських міст — 1,02.

За словами Єгора Стадного, від регіонального коефіцієнта виграли швидше регіональні вузи, ніж самі абітурієнти. Чим більше абітурієнтів з високими балами подавалося в вуз, тим більше грошей він отримував з держбюджету.

Це стало можливим завдяки ще одній інновації міністерства — гроші почали «ходити» за талановитими абітурієнтами. Якщо в минулому році вуз повністю виконав держзамовлення і привернув абітурієнтів з високими балами, то в цьому році зміг збільшити кількість бюджетних місць на 10%.

Єгор Стадний вважає, що це нововведення має позитивно вплинути на вузи. «Рівень підготовки абітурієнтів, як і якість викладання у вузах падає. Навчальні заклади повинні зробити висновки, поліпшити викладацький склад, щоб залучити кращих абітурієнтів. Багато звільняти викладачів не хочуть, як і об’єднуватися з іншими навчальними закладами», — зазначає Стадний.

Порядок подачі документів і отримання пільг під час вступу для дітей учасників АТО, переселенців з Криму і Донбасу, дітей-сиріт та інвалідів зберігся.

Якщо абітурієнт-переселенець не мав сертифіката ЗНО або бали були дуже низькі, він міг звернутися в освітні центри «Крим-Україна» або «Донбас-Україна». На базі цих центрів школярі повинні були здати 2 держіспиту і один вступний іспит, який визначав вуз.

Через центри «Крим-Україна» абітурієнти могли вступити до 12 вузів півдня України. Через центр «Донбас-Україна» — в переміщені вузи, а також ВНЗ Луганської і Донецької області (26 вузів).

Найпопулярніші виші

За даними порталу osvita.ua, в Україні зараз налічується 433 ВНЗ. Всього в цьому році заявки подало 511 тис. Абітурієнтів. Як повідомляє сайт Кабміну, за рахунок держбюджету в цьому році буде навчатися понад 212,3 тис. Осіб (за денною формою навчання — 189,7 тис. Осіб). Це значно менше, ніж в 2016 році (тоді держзамовлення становило 350 тис.).

У трійці-фаворитів серед абітурієнтів — Київський національний університет імені Тараса Шевченка (58 574 заяви), Львівський національний університет імені Івана Франка (48 878) та Національний університет «Львівська політехніка» (47 348).

Найпопулярнішими серед абітурієнтів залишаються економічні спеціальності. Популярністю також користувалося право, туризм, міжнародні відносини та ІТ.

Підводячи підсумок, варто зазначити, що цьогорічна вступна кампанія була, мабуть, однією з найскладніших за час існування системи подання електронних заяв. Міністерство освіти повинно зробити висновки і залучити до розробки системи професіоналів, адже в заручниках непрофесіоналізму чиновників виявляються сотні тисяч школярів і їх батьків.

 

Підсумки вступної кампанії 2017 року: збої електронної системи і незрозумілі коефіцієнти
4.5 (90%) 4 голоси

Маєте власну думку? Поділіться з усіма!

Всі коменти проходять модерацію *